Сторінки
- Головна сторінка
- Гурток "Бібліотечний актив"
- "Тиждень дитячого читання - 2020"
- Проектна та пошукова діяльність
- Книжкові виставки та тематичні полиці
- Поради читачам
- До 100 річчя Сухомлинського
- Проект "Читання без меж"
- Електронна бібліотека шкільних підручників
- Аудіополиця
- "Слухай"
- Бібліотечні цікавинки
- Правила користування бібліотекою
22.09.25
19.09.25
Відеоподорож "Михайло Коцюбинський. Життя та творчість"
З нагоди святкування дня народження видатного українського письменника Михайла Коцюбинського у бібліотеці була проведена зустріч з учнями 9-А та 9-В класів у форматі кінотеатру. Під час відеоперегляду школярі дізнались про життєвий і творчий шлях митця, познайомились з його найвідомішими творами, які стали справжньою окрасою української літератури, а також здійснили відеоподорож у вінницький літературно-меморіальний музей-садибу, де народився і проживав письменник.
Учні відкрили для себе нові сторінки біографії Михайла Коцюбинського, зрозуміли, як він творив свої шедеври та яку роль відігравав у культурному житті України. Після перегляду, у формі гри, дев'ятикласники відповідали на запитання бібліотекаря, а також переглядали книжкові виставки
16.09.25
"Все життя моє в літературі". Михайло Коцюбинський
"Все життя моє - в літературі"
Михайло Коцюбинський
Михайло Михайлович Коцюбинський (1964-1913) - відомий український письменник і громадський діяч, творчість якого стала справжньою окрасою нашої літератури. Він народився у Вінниці, навчався в духовній школі та багато займався самоосвітою.
Коцюбинський умів тонко передавати красу природи й глибокі переживання людини. У його творах відчувається любов до України, її історії та народу. Серед найвідоміших творів - "Тіні забутих предків", поетична повість про життя гуцулів, "Дорогою ціною" - історія боротьби за свободу, а також "Intermezzo" та "Fata morgana", які вражають філософськими роздумами.
https://view.genial.ly/614326a9ee14220de42e1b58/interactive-image-mkocyubinskij
15.09.25
День фізичної культури і спорту
10.09.25
Даніель Дефо
Книжкова виставка однієї книги до дня народження Даніеля Дефо - автора всесвітньо відомого роману "Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо".
Це книга, яка вже понад 300 років захоплює читачів усього світу. Разом із головним героєм ви вирушите на безлюдний острів, навчитеся виживати серед дикої природи, долати труднощі й відкривати силу людської витримки та дружби.
Виставка допоможе вам:
- дізнатися цікаві факти про письменника та його твір;
- познайомитися з ілюстрованими виданнями роману;
- відкрити для себе мудрість і пригоди, які не втрачають актуальності й сьогодні.
Чекаємо вас у бібліотеці! Відкрийте для себе світ пригод Робінзона Крузо!
Бібліотечний урок-екскурсія
Бібліотечний урок-екскурсія до шкільної бібліотеки для першокласників «Зроби перший крок до дружби з книгою!»
Для учнів 1-х класів (класні керівники Смірнова Л.М., Стальмашевська М.М., Копиченська В.І., Ковальська А.М.) відбулася цікава подорож у світ книги – бібліотечний урок-екскурсія до шкільної бібліотеки. Школярі ознайомилися з графіком роботи і правилами користування книгозбірнею та переглянули яскраві дитячі видання. Маленькі читачі із захопленням розглядали книжкові полиці й зробили свої перші кроки до великої дружби з книгою. На згадку про зустріч працівники бібліотеки подарували першокласникам яскраві закладки.
04.09.25
Міжнародний день благодійності
Новий рік - нові знання!
29.08.25
1 вересня - День знань!
1 вересня в Україні відзначається як День знань, що офіційно знаменує початок нового навчального року. Це день, коли школярі ступають на поріг своїх навчальних закладів з новими сподіваннями, мріями та азартом до здобуття нових знань. Це свято має багаті традиції та широко й урочисто відзначається протягом багатьох років. Цей день символізує важливість освіти та знань у житті людини, а також віддає данину пошани вчителям та їхній невтомній праці. Цей день розпочинається з урочистих лінійок, які проводяться у шкільних дворах або актових залах. На лінійках піднімають прапор, лунає гімн України, виступають з промовами директори шкіл, почесні гості, а також першокласники. Особливою традицією є перший дзвоник, який символізує початок нового навчального року. Його зазвичай дають учні старших класів, а першокласники роблять перший крок у світ знань. Після лінійки зазвичай проводяться перші уроки, які часто мають тематичну спрямованість, присвячену Дню знань, миру, патріотизму або іншим важливим темам. В Україні День знань має особливе значення, адже освіта вважається одним із пріоритетних напрямків розвитку держави. День знань – це не просто день, коли починається новий навчальний рік, це день, коли вся країна збирається разом, щоб відзначити важливість освіти та знань.
26.01.24
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Голокост в Украї́ні — систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941—1944 роках.
За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 6 000 000 цивільних осіб (українців та представників інших етносів), з яких близько 900.000 євреїв, що проживали в Україні.
Винищення євреїв, яке вже тривало в Польщі та інших окупованих нацистами територіях, було розширене й на Україну одразу після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року. Айнзатцгрупи C (Північ) та D (Чорноморське узбережжя) проводили масові розстріли євреїв та комуністів[11] Командування Вермахту вважало напад на СРСР особливою, ідеологічною війною, тож на його думку в цій війні дотримання правил міжнародного військового права було необов'язковим. Вермахт разом із деякими представниками місцевого населення окупованих територій надавав підтримку операціям айнзатцгруп. Зініційовані нацистами єврейські погроми, у яких брали участь місцеві жителі, зокрема погром у Львові на початку липня 1941 року, що тривав кілька днів й під час якого загинуло від двох до шести тисяч євреїв. Організаторами погрому виступали німецькі війська, деякі представники польського і українського населення теж брали участь у погромі.
Після погрому кінця червня, на початку серпня 1941 року, за свідченням ізраїльських та західних істориків, українська допоміжна поліція «відзначила» «день Петлюри», знищивши близько 5 000 львівських євреїв переважно з інтелігенції. Ці акції розглядалися нацистським керівництвом як «потяг до самоочищення» (вислів Гейдріха). За тими самими джерелами, у перші дні німецької окупації погроми відбулися в 58 українських населених пунктах, у ході яких загинули 24 000 євреїв Ярослав Грицак стверджує, що за свідченням тих самих ізраїльських істориків, джерела про погроми та участь у них української допоміжної поліції «почасти однобічні, обтяжені емоціями та перебільшені». Проте, на його думку, певна тенденційність документів та досліджень на їхній основі не означає, що самі ці події вигадані, оскільки «надто багато є цих свідчень і надто часто вони повторюються».
Вшановуючи пам’ять жертв Голокосту, інформаційно-бібліотечний центр підготував книжкову виставку «ГОЛОКОСТ – ШРАМ НА СЕРЦІ ЛЮДСТВА».
05.12.23
День святого Миколая у грудні розпочинає цикл зимових свят в Україні. Це велике церковне свято і улюблений день дітлахів, які традиційно отримують «від Миколая» солодощі й подарунки.
Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар нова дата дня Святого Миколая — 6 грудня. За старим календарем свято відзначали 19 грудня.
Учні 3-Б класу з класним керівником Стальмашевською Мариною Миколаївною підготували вірш про Святого Миколая. Приємного перегляду.
15.11.23
Толерантність - її роль в житті людини
16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах.
Толерантність вимагає справедливості та неупередженості від законодавства, надання кожній людині рівних можливостей для розвитку, проте закони хоча і є потрібними, проте цього часто недостатньо для виховання толерантного суспільства. Найбільш ефективним методом, згідно з декларацією, є виховання толерантності в людей – і з цього приводу Суспільне підготувало матеріал про повагу до інших, "мову ворожнечі" та прикладах дискримінації людей.
Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей.
Не варто плутати толерантність із поступкою, поблажливістю, відмовою від своїх переконань, байдужістю. Це відкритість до світу та людей, усвідомлення різноманітності навколишнього світу та його унікальності. Толерантність є ознакою впевненості у собі та усвідомленні надійності власних морально-етично-громадянських позицій.
Відсутність толерантності породжує ненависть. Ненависть веде до недовіри. Недовіра тягне за собою віддаленість людей один від одного. Нічого не нагадує? Наприклад, пострадянські країни, де політика партії заперечувала необхідність толерантності та постійно створювала нових ворогів? Україна тільки стає на шлях формування толерантного суспільства, але ці зміни, якщо вдасться сформувати у людей розуміння необхідності жити у мирі, будуть тільки на краще.






.png)


































