Краса в хустині нашій споконвічна,

Як і душа, що з піснею жила.

Бо в українок і душа лірична,

У ній багато сонця і тепла.

 Улюбленим головним убором української жінки з давніх-давен була квітчаста хустина. Немає таких жінок у світі, яким би вона була не до лиця. Носили раніше  й носять її в наш час дівчатка, дівчата, жінки, і бабусі. Хустина завжди була символом прихильності, любові, вірності в коханні, прощання і скорботи. Впродовж століть хустка була на Україні найдорожчим подарунком, який уособлював для кожної людини рідну Україну,  рідний дім, рідну матір.

      Де ж вона сьогодні — щира українська хустка, що її серед тисячі інших вирізняє щось невимовно рідне? Де весела та барвиста хустка, щедро оспівана в народних піснях та іграх? Хочеться, щоб вона сьогодні стала не просто модною деталлю на деякий час, а одним з національних символів-оберегів.

      Українська хустка з давніх-давен – це  основний і улюблений головний убір української молодиці. Мода на хустки не минає ніколи, це завжди актуальний атрибут у гардеробі кожної жінки.

       Головний убір завжди був виразником естетичних поглядів українок, яскравим декоративним елементом їхнього вбрання. Він підкреслював святковість чи буденність одягу, надавав  інформацію про родинний та матеріальний статус жінки.

Шкільними бібліотекарями була організована виставка хусток, які берегли і шанували наші бабусі і прабабусі. У колекції хустки з надзвичайно цікавими історіями, тому що за кожною хусткою – життя жінки.